Справа не в корупції, а в дизфункції партійних нардепів ВР_У у середовищі виборців. Одній Київраді подавай в Києві 120 депутатських приймалень!
– Як щодо тих громадських приймалень, за створення яких взимку проголосувала Київрада?
– Наша фракція виступала категорично проти цього проекту. Ми його підтримали лише заради компромісу. Відмінність позиції Блоку Леоніда Черновецького в тому, що приймальні мають створюватися за партійні кошти. Висловивши її, ми зрозуміли, що ми єдина фракція з такою ідеєю… Тоді ми запропонували в кожному районі відкрити по одній приймальні від фракції, щоб було пропорційне представництво. Їх так само виходило 120, оскільки у Київраді є 12 фракцій. Всі виступили категорично проти моєї пропозиції, натомість ухвалили рішення про 120 приймалень. Тобто, якщо всі депутати захочуть приймальні в Печерському районі, пан Сущенко має надати 120 приміщень. Не дотримано жодного принципу територіальності. Приймальні закріплені не за фракціями, а за окремими депутатами. Це свідчить про низький рівень політичної культури міні-політиків Київради.
Алла Шлапак, депутат Київради, 2008 р.
А чим нардеп має бути либим виборцеві?
Як можна знайти народного депутата?
– Контакти приймалень, помічників народних депутатів можна знайти всіх без винятку депутатів. Зателефонувавши в районні ради в м. Києві або в районні державні адміністрації, ми змогли без труднощів отримати відповідну контактну інформацію. Ці контакти використовувались і в подальшому спостереженні.
Майже всі приймальні знаходяться за вказаними адресами і функціонують. Перше враження про роботу депутата з виборцями в окрузі була визначена за двома критеріями:
• ступінь доступності до приймальні народного депутата або до нього безпосередньо;
• ставлення до відвідувача приймальні з боку помічників депутата.
Вони й стали базовими оцінці в цього напряму діяльності депутата.
ПУБЛІЧНІСТЬ – це відвідування округу, проведення зустрічей з виборцями
Узагальнюючи отриману інформацію, можемо стверджувати, що народні депутати бувають на своїх округах і проводять певну роботу, індивідуально обираючи її форми і методи. Наприклад, прийом громадян ведеться в основному такими методами:
• систематичний прийом в конкретно зазначені дні та години (наприклад, кожен понеділок о 13:00);
• прийом, який проводиться в наперед зазначений день на основі заяв, які надходять від виборців по мірі їх накопичення.
Крім того в деяких округах проводяться спеціальні зустрічі з певними групами виборців. Наприклад, відвідування муніципальних установ (школи, лікарні), проведення конференцій з виборцями частини округу тощо.
Звітність про роботу та її оприлюднення
Щодо звітності то тут справи гірші. Необхідність звітуватися розуміють ніби всі. Втім, можна констатувати, що системних підходів до звітності перед виборцями, донесення її до електорату не має. Найбільш поширеним механізмом звітування перед виборцями є розміщення звіту в районній пресі.
Висвітлення роботи депутата в ЗМІ – це найбільш проблемний аспект, що характеризує публічність. Проблема тут виникає тоді, коли спостерігається нерівність в доступі до каналів інформації. Доводиться констатувати факт неадекватного висвітлення діяльності народних депутатів через невідповідну політичну позицію окремих депутатів.
Крім того, спостерігаємо певну закономірність, яка виражена в прямо пропорційній залежності: чим краще народний депутат поділяє політику діючої влади, тим краще висвітлюється його діяльність в медіа. До того ж характер згадок в ЗМІ можуть не стосуватися депутата як народного обранця, а в контексті інших подій.
РОБОТА ДЕПУТАТА В ОКРУЗІ
Організаційний рівень роботи референтів
Організована робота апарату народного депутата – є найбільш пріоритетною задачею з усіх, які перед ним стоять.
За даними, які надійшли від депутатів, звернення громадян можна поділити на два види:
• вирішення конкретних проблем своїх виборців, або проблем округу (частини округу)
• матеріальна допомога депутата (залучення коштів від великого бізнесу або інших джерел з метою спрямувати їх на матеріальне забезпечення тим, хто потребує: установи різного характеру, фізичні особи);
РОБОТА У ВЕРХОВНІЙ РАДІ – Цей аспект також є важливим у визначенні ефективності діяльності народного депутата. Адже, зрозуміло, що далеко не всі проблеми округу можна вирішити на місцевому рівні і тому приходиться діяти в парламенті і навіть звертатися до уряду. Але навіть якщо не враховувати вищесказане, показник активності народного депутата у Верховній Раді безперечно є одним з визначальних. Саме він вказує яку роль депутат відіграє в житті державного механізму, які напрямки законодавства розроблює, чиї інтереси відстоює.
Для аналізу роботи у Верховній Раді ми взяли такі кількісні показники:
• присутності на пленарних засіданнях;
• кількість виступів на пленарних засіданнях з місця/трибуни;
• кількість внесених законопроектів;
• кількість внесених запитів;
• кількість внесених поправок до законопроектів інших депутатів.
ВИСНОВКИ: В цілому народні депутати, які були обрані від м. Києва поділяються на дві групи: "публічні політики" та "закриті політики". В приймальнях першої групи спостерігається напружена праця, помічники ідуть на контакт, легко знайти координати депутата або його помічника, виборці знають свого депутата.
Щодо депутатів, робота яких в окрузі ведеться не на достатньому рівні і носить характер обмеженого доступу, то виборці мало знають цих депутатів, вийти на контакт з ними, як правило важко. В діях "закритих політиків" набагато важче побачити логіку взаємозв’язку з інтересами виборців.
З приводу їх роботи в окрузі важко щось констатувати. Причина - відмова у доступі до інформації. Активність у ВР на низькому рівні, за винятком окремих випадків які зазначені.
З усього вище вказаного ми спостерігаємо дві тенденції. Депутати, які намагаються відстоювати інтереси виборців так само активно себе ведуть і в ВР.
І навпаки, депутати, які є закритими для своїх виборців, у ВР працюють не задовільно.
Отже, перша група депутатів є максимально приближена до тієї моделі соціального співробітництва різних прошарків суспільства, де народний обранець, від певної території, відстоює позиції своїх виборців у вищих ешелонах влади і дійсно може називатись народним.
Дмитро Мацієвський, Комітет виборців України – 2004 р.
.
Отже, як має чинити депутат Верховної Ради, щоб він мав і місцеву і державну приписку?
Він має витратити гроші на особистий сайт а чи блог в УаНет, де б зацікавлені відвідувачі бачили:
1. Біографію народного достойника.
Наприклад (http://www.prutnik.com.ua/):
Прутнік Едуард Анатолійович, народився 15 січня 1973 р. у м. Селидове Донецької області. Громадянин України.
Освіта вища:
з 1992 по 1997 р. навчався у Приазовському державному технічному університеті, м. Маріуполь;
з 1996 р. по 2001 р. - у Донецькому національному університеті, кваліфікація - економіст.
Кандидат економічних наук.
Трудова діяльність:
з 1995 р. по 1996 р. працював товарознавцем у ТОВ «Будівельник», з лютого по вересень 1997 р. - консультантом заступника та радником Голови Донецької облдержадміністрації.
З вересня 1997 р. по лютий 1999 р. працював президентом Фонду соціального розвитку виробничих сил Донецької області,
з лютого по травень 1999 р. – першим заступником директора Дирекції банку «Україна» у Донецькій області.
З травня 1999 р. по травень 2001 р. працював президентом Асоціації фінансових, промислових і торгових підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр».
З травня 2001 р. по квітень 2002 р. працював заступником Голови Донецької обласної ради,
з квітня по грудень 2002 р. - заступником Голови Донецької облдержадміністрації,
з грудня 2002 р. по січень 2005 р. - радником Прем’єр-міністра України.
З травня 2005 р. по квітень 2006 р. обіймав посаду голови Правління громадської організації «Експертно-аналітичний центр «Соціум».
В березні 2006 р. був обраний народним депутатом України.
вересень 2006 - травень 2008 р. - обіймав посаду Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації з 26.12.2007
Громадська діяльність:
З березня 1998 р. по квітень 2002 р. і з квітня 2002 р. по березень 2006 р. був депутатом Донецької обласної ради.
Одружений. Має двох синів та дочку.
2. Область, район, місто
3. Паспорт округу
4. Адреси громадських приймалень з зазначенням приналежності – партійна чи муніципальна власність, часи і дні прийому
5. Депутатська діяльність
6. ЗМІ про діяльність депутата
7. Звіт депутата по періодам діяльності
8. Зворотній зв’язок.
Чому виникла ця інтермедійна публікація?
Й не питайте чом заплакані очі, а приходьте завтра в УНІАН! Бо сааме в УНІАН відбудеться пресс-конференція ”Ноу-хау по-українські: рейдери маскуються під жертв!” Поки що надамо анонс усім зацікавленним і нагадаємо, що Київ – це ще не уся Україна, і всім нардепам сааме у Києві власних приймалень не вистачає, тому їм виділяється чи обладнана партійним коштом територія на базі партійного осередка, або на конкретні часи видається муніципальне приміщення на часи проведення прийому ходаків з народу від закарпатців, що втратили домівки до шахтарів, чиї народні вибранці аж ніяк не бажають з’являтися в регіонах, і тому в Києві на депутатські приймальні усіх рівней наразі відбуваються справжні баталії з побиття… виборців.
Анонс:
Прес-конференція на тему: “Ноу-хау по-українські: рейдери маскуються під жертв!” В Києві пройшла випробування новітня схема захоплення приміщень. На прес-конференції будуть представлені подробиці захоплення будинку по вул. Червоноармійській (ДП “Укрторф”). Журналістам продемонструють відеокадри побиття рейдерами співробітників ВАТ «Тайга» та запропонують матеріали стосовно цих подій. Учасники: Василь Собченко, голова правління ВАТ «Тайга», Світлана Столяренко, перший заступник голови правління, начальник юридичного відділу, Ганна Цибульська, секретар-референт (вул. Хрещатик, 4, конференц-зал) Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.
Дата проведення: 14:30 05.08.2008
То ж приходьте, панове і пані журналісти вчитися взірзям столичної демократії з подачі відпускників з ВР У. Дуже повчально і цікаво буде розтавити усі крапки на «і». З повагою до усіх сторін зазначеного конфлікту. Головне, що бійцівський клуб з Верховної Ради перейшов у столичні офіси. А це вже страшно! Бо били жіноцтво! Будуть продемонстровані і відеоролики й інші цікавинки того, як ні за що не можна спинити депутатське несамовиття. Як би там не було, але побиті жінки мали справ з лікарнею і лікарняними… То ж має щось з цього конфлікти відправити на розгляд народних вибранців, і не тільки… Отож приходьте! Конфлікт же має коріння в тому, що з часів мажоритарників у виборчих округах полишилися ніби нічийні приймальні, які і почали в новітні часи боронити під свої бізнесові забаганки партійні депутати, що перебували на той час в офіційній відпустці… Усе нібито прозоро, але громадськість Києва має дещо знати перед тим, як цех феномен стане сталою нормою.
http://h.ua/story/118644/
– Як щодо тих громадських приймалень, за створення яких взимку проголосувала Київрада?
– Наша фракція виступала категорично проти цього проекту. Ми його підтримали лише заради компромісу. Відмінність позиції Блоку Леоніда Черновецького в тому, що приймальні мають створюватися за партійні кошти. Висловивши її, ми зрозуміли, що ми єдина фракція з такою ідеєю… Тоді ми запропонували в кожному районі відкрити по одній приймальні від фракції, щоб було пропорційне представництво. Їх так само виходило 120, оскільки у Київраді є 12 фракцій. Всі виступили категорично проти моєї пропозиції, натомість ухвалили рішення про 120 приймалень. Тобто, якщо всі депутати захочуть приймальні в Печерському районі, пан Сущенко має надати 120 приміщень. Не дотримано жодного принципу територіальності. Приймальні закріплені не за фракціями, а за окремими депутатами. Це свідчить про низький рівень політичної культури міні-політиків Київради.
Алла Шлапак, депутат Київради, 2008 р.
А чим нардеп має бути либим виборцеві?
Як можна знайти народного депутата?
– Контакти приймалень, помічників народних депутатів можна знайти всіх без винятку депутатів. Зателефонувавши в районні ради в м. Києві або в районні державні адміністрації, ми змогли без труднощів отримати відповідну контактну інформацію. Ці контакти використовувались і в подальшому спостереженні.
Майже всі приймальні знаходяться за вказаними адресами і функціонують. Перше враження про роботу депутата з виборцями в окрузі була визначена за двома критеріями:
• ступінь доступності до приймальні народного депутата або до нього безпосередньо;
• ставлення до відвідувача приймальні з боку помічників депутата.
Вони й стали базовими оцінці в цього напряму діяльності депутата.
ПУБЛІЧНІСТЬ – це відвідування округу, проведення зустрічей з виборцями
Узагальнюючи отриману інформацію, можемо стверджувати, що народні депутати бувають на своїх округах і проводять певну роботу, індивідуально обираючи її форми і методи. Наприклад, прийом громадян ведеться в основному такими методами:
• систематичний прийом в конкретно зазначені дні та години (наприклад, кожен понеділок о 13:00);
• прийом, який проводиться в наперед зазначений день на основі заяв, які надходять від виборців по мірі їх накопичення.
Крім того в деяких округах проводяться спеціальні зустрічі з певними групами виборців. Наприклад, відвідування муніципальних установ (школи, лікарні), проведення конференцій з виборцями частини округу тощо.
Звітність про роботу та її оприлюднення
Щодо звітності то тут справи гірші. Необхідність звітуватися розуміють ніби всі. Втім, можна констатувати, що системних підходів до звітності перед виборцями, донесення її до електорату не має. Найбільш поширеним механізмом звітування перед виборцями є розміщення звіту в районній пресі.
Висвітлення роботи депутата в ЗМІ – це найбільш проблемний аспект, що характеризує публічність. Проблема тут виникає тоді, коли спостерігається нерівність в доступі до каналів інформації. Доводиться констатувати факт неадекватного висвітлення діяльності народних депутатів через невідповідну політичну позицію окремих депутатів.
Крім того, спостерігаємо певну закономірність, яка виражена в прямо пропорційній залежності: чим краще народний депутат поділяє політику діючої влади, тим краще висвітлюється його діяльність в медіа. До того ж характер згадок в ЗМІ можуть не стосуватися депутата як народного обранця, а в контексті інших подій.
РОБОТА ДЕПУТАТА В ОКРУЗІ
Організаційний рівень роботи референтів
Організована робота апарату народного депутата – є найбільш пріоритетною задачею з усіх, які перед ним стоять.
За даними, які надійшли від депутатів, звернення громадян можна поділити на два види:
• вирішення конкретних проблем своїх виборців, або проблем округу (частини округу)
• матеріальна допомога депутата (залучення коштів від великого бізнесу або інших джерел з метою спрямувати їх на матеріальне забезпечення тим, хто потребує: установи різного характеру, фізичні особи);
РОБОТА У ВЕРХОВНІЙ РАДІ – Цей аспект також є важливим у визначенні ефективності діяльності народного депутата. Адже, зрозуміло, що далеко не всі проблеми округу можна вирішити на місцевому рівні і тому приходиться діяти в парламенті і навіть звертатися до уряду. Але навіть якщо не враховувати вищесказане, показник активності народного депутата у Верховній Раді безперечно є одним з визначальних. Саме він вказує яку роль депутат відіграє в житті державного механізму, які напрямки законодавства розроблює, чиї інтереси відстоює.
Для аналізу роботи у Верховній Раді ми взяли такі кількісні показники:
• присутності на пленарних засіданнях;
• кількість виступів на пленарних засіданнях з місця/трибуни;
• кількість внесених законопроектів;
• кількість внесених запитів;
• кількість внесених поправок до законопроектів інших депутатів.
ВИСНОВКИ: В цілому народні депутати, які були обрані від м. Києва поділяються на дві групи: "публічні політики" та "закриті політики". В приймальнях першої групи спостерігається напружена праця, помічники ідуть на контакт, легко знайти координати депутата або його помічника, виборці знають свого депутата.
Щодо депутатів, робота яких в окрузі ведеться не на достатньому рівні і носить характер обмеженого доступу, то виборці мало знають цих депутатів, вийти на контакт з ними, як правило важко. В діях "закритих політиків" набагато важче побачити логіку взаємозв’язку з інтересами виборців.
З приводу їх роботи в окрузі важко щось констатувати. Причина - відмова у доступі до інформації. Активність у ВР на низькому рівні, за винятком окремих випадків які зазначені.
З усього вище вказаного ми спостерігаємо дві тенденції. Депутати, які намагаються відстоювати інтереси виборців так само активно себе ведуть і в ВР.
І навпаки, депутати, які є закритими для своїх виборців, у ВР працюють не задовільно.
Отже, перша група депутатів є максимально приближена до тієї моделі соціального співробітництва різних прошарків суспільства, де народний обранець, від певної території, відстоює позиції своїх виборців у вищих ешелонах влади і дійсно може називатись народним.
Дмитро Мацієвський, Комітет виборців України – 2004 р.
.
Отже, як має чинити депутат Верховної Ради, щоб він мав і місцеву і державну приписку?
Він має витратити гроші на особистий сайт а чи блог в УаНет, де б зацікавлені відвідувачі бачили:
1. Біографію народного достойника.
Наприклад (http://www.prutnik.com.ua/):
Прутнік Едуард Анатолійович, народився 15 січня 1973 р. у м. Селидове Донецької області. Громадянин України.
Освіта вища:
з 1992 по 1997 р. навчався у Приазовському державному технічному університеті, м. Маріуполь;
з 1996 р. по 2001 р. - у Донецькому національному університеті, кваліфікація - економіст.
Кандидат економічних наук.
Трудова діяльність:
з 1995 р. по 1996 р. працював товарознавцем у ТОВ «Будівельник», з лютого по вересень 1997 р. - консультантом заступника та радником Голови Донецької облдержадміністрації.
З вересня 1997 р. по лютий 1999 р. працював президентом Фонду соціального розвитку виробничих сил Донецької області,
з лютого по травень 1999 р. – першим заступником директора Дирекції банку «Україна» у Донецькій області.
З травня 1999 р. по травень 2001 р. працював президентом Асоціації фінансових, промислових і торгових підприємств «Донбаський розрахунково-фінансовий центр».
З травня 2001 р. по квітень 2002 р. працював заступником Голови Донецької обласної ради,
з квітня по грудень 2002 р. - заступником Голови Донецької облдержадміністрації,
з грудня 2002 р. по січень 2005 р. - радником Прем’єр-міністра України.
З травня 2005 р. по квітень 2006 р. обіймав посаду голови Правління громадської організації «Експертно-аналітичний центр «Соціум».
В березні 2006 р. був обраний народним депутатом України.
вересень 2006 - травень 2008 р. - обіймав посаду Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення.
Член Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації з 26.12.2007
Громадська діяльність:
З березня 1998 р. по квітень 2002 р. і з квітня 2002 р. по березень 2006 р. був депутатом Донецької обласної ради.
Одружений. Має двох синів та дочку.
2. Область, район, місто
3. Паспорт округу
4. Адреси громадських приймалень з зазначенням приналежності – партійна чи муніципальна власність, часи і дні прийому
5. Депутатська діяльність
6. ЗМІ про діяльність депутата
7. Звіт депутата по періодам діяльності
8. Зворотній зв’язок.
Чому виникла ця інтермедійна публікація?
Й не питайте чом заплакані очі, а приходьте завтра в УНІАН! Бо сааме в УНІАН відбудеться пресс-конференція ”Ноу-хау по-українські: рейдери маскуються під жертв!” Поки що надамо анонс усім зацікавленним і нагадаємо, що Київ – це ще не уся Україна, і всім нардепам сааме у Києві власних приймалень не вистачає, тому їм виділяється чи обладнана партійним коштом територія на базі партійного осередка, або на конкретні часи видається муніципальне приміщення на часи проведення прийому ходаків з народу від закарпатців, що втратили домівки до шахтарів, чиї народні вибранці аж ніяк не бажають з’являтися в регіонах, і тому в Києві на депутатські приймальні усіх рівней наразі відбуваються справжні баталії з побиття… виборців.
Анонс:
Прес-конференція на тему: “Ноу-хау по-українські: рейдери маскуються під жертв!” В Києві пройшла випробування новітня схема захоплення приміщень. На прес-конференції будуть представлені подробиці захоплення будинку по вул. Червоноармійській (ДП “Укрторф”). Журналістам продемонструють відеокадри побиття рейдерами співробітників ВАТ «Тайга» та запропонують матеріали стосовно цих подій. Учасники: Василь Собченко, голова правління ВАТ «Тайга», Світлана Столяренко, перший заступник голови правління, начальник юридичного відділу, Ганна Цибульська, секретар-референт (вул. Хрещатик, 4, конференц-зал) Реєстрація на місці за редакційними посвідченнями.
Дата проведення: 14:30 05.08.2008
То ж приходьте, панове і пані журналісти вчитися взірзям столичної демократії з подачі відпускників з ВР У. Дуже повчально і цікаво буде розтавити усі крапки на «і». З повагою до усіх сторін зазначеного конфлікту. Головне, що бійцівський клуб з Верховної Ради перейшов у столичні офіси. А це вже страшно! Бо били жіноцтво! Будуть продемонстровані і відеоролики й інші цікавинки того, як ні за що не можна спинити депутатське несамовиття. Як би там не було, але побиті жінки мали справ з лікарнею і лікарняними… То ж має щось з цього конфлікти відправити на розгляд народних вибранців, і не тільки… Отож приходьте! Конфлікт же має коріння в тому, що з часів мажоритарників у виборчих округах полишилися ніби нічийні приймальні, які і почали в новітні часи боронити під свої бізнесові забаганки партійні депутати, що перебували на той час в офіційній відпустці… Усе нібито прозоро, але громадськість Києва має дещо знати перед тим, як цех феномен стане сталою нормою.
http://h.ua/story/118644/
Публікації
Немає коментарів:
Дописати коментар